АРТ- ТА МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ АДАПТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

У статті проаналізовано психокорекційний потенціал інтерактивних технологій, зокрема арт-терапевтичних засобів і сучасних медіатехнологій, у подоланні дезадаптивної поведінки дітей з особливими освітніми потребами. Теоретично обґрунтовано, що трансформація сучасного освітнього простору потребує нових підходів до психолого-педагогічного супроводу учнів, особливо тих, хто має розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). В умовах соціальних викликів спостерігається зростання кількості дітей із порушеннями саморегуляції, поведінковими розладами, труднощами концентрації та емоційною нестабільністю, що актуалізує потребу у впровадженні інноваційних психокорекційних стратегій.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування можливостей арт-терапії та медіатехнологій як інструментів формування адаптивної поведінки у дітей і підлітків з особливими освітніми потребами, зокрема з РДУГ. Акцент зроблено на інтеграції художньо-терапевтичних методів (малювання, казкотерапії, музикотерапії, театротерапії) із цифровими ресурсами: інтерактивними іграми, відеозворотним зв’язком, мультимедійними платформами та мобільними додатками.

Результати дослідження підтвердили, що традиційні педагогічні підходи, орієнтовані переважно на вербальне навчання, дисциплінарний контроль та стандартизовані освітні методики, виявляються недостатньо ефективними для формування стійких моделей адаптивної поведінки у дітей з особливими освітніми потребами (ООП), зокрема з розладом дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). Такі підходи часто не враховують нейропсихологічні особливості цих дітей, їхню потребу у візуальній підтримці, сенсорній стимуляції, частому зворотному зв’язку та гнучких формах подання матеріалу. У цьому контексті інтерактивні технології, поєднані з арт-терапевтичними методами, виявляються значно ефективнішими, оскільки вони створюють динамічне, креативне, безпечне середовище, в якому дитина має змогу вільно самовиражатися, експериментувати з поведінковими моделями, емоційно розвантажуватися та отримувати позитивне підкріплення за соціально прийнятні реакції. Використання цифрових ігор, мультимедійних тренажерів, відеозворотного зв’язку та художніх технік сприяє розвитку ключових компонентів емоційного інтелекту (розпізнаванню, вираженню, регуляції емоцій), покращенню здатності до самоконтролю, підвищенню навичок комунікації, а також мотивації до навчальної діяльності. Інтеграція таких засобів в освітній та терапевтичний процес дає змогу реалізовувати індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її потреби, темп розвитку та зону найближчого розвитку. Зроблено висновок про доцільність комплексного використання арт- і медіатехнологій у психолого-педагогічному супроводі дітей з РДУГ як ефективного інструменту їхньої соціокультурної адаптації, інтеграції у шкільне середовище та поступового формування внутрішньої мотивації до конструктивної поведінки в інклюзивному освітньому просторі.