ДІАГНОСТУВАННЯ СЛУХОМОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ У СИСТЕМІ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ З КОХЛЕАРНИМИ ІМПЛАНТАМИ
Анотація
Мета статті: проаналізувати сучасні психолого-педагогічні методики діагностування слухового сприймання і мовлення дітей з порушеннями слуху; визначити основні підходи до діагностування слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами; презентувати авторську методику діагностування слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантати.
Методи дослідження: логіко-теоретичний аналіз літературних джерел; педагогічний експеримент; процедури кількісної та якісної обробки експериментальних даних, статистичної обробки за парним t-критерієм Ст’юдента для зв’язаних груп.
Результати. Проаналізовано діагностичні методики, які використовуються у роботі з дітьми з кохлеарними імплантами. Розглянуто складові (мету, зміст, методи, процедуру) психолого-педагогічного обстеження дитини з порушенням слуху. Презентовано авторську методику діагностування слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами. Констатовано, що у більшості дітей навички виявлення акустичних сигналів сформовані на достатньому рівні. Однак рівень сформованості навичок розрізнення у багатьох дітей істотно нижчий, навички впізнавання сформовані переважно на середньому рівні, а відтворення незнайомого матеріалу виявилися найбільш складними і сформованими на низькому і середньому рівнях у більшості дітей, навіть тих, що мають суттєвий слуховий вік. У більшості випадків кожна наступна слухомовленнєва навичка сформована гірше, ніж попередня, що засвідчує ієрархічну систему їх формування. Виявлені особливості лягли в основу розроблення етапності корекційно-розвивального впливу та змістового наповнення кожного з етапів слухомовленнєвого розвитку дітей, слухопротезованих системами кохлеарної імплантації.
Висновки. Динаміка слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами, які взяли участь у дослідженні, в цілому є позитивною, водночас більшість дітей не досягає достатнього рівня, навіть маючи суттєвий слуховий вік. Презентована методика може бути використана у роботі з дітьми з кохлеарними імплантами різного фізичного та слухового віку з метою виявлення рівня та динаміки слухомовленнєвого розвитку, «зони» доцільного докладання зусиль (щаблів та складників, які потребують особливої уваги у певний період корекційно-розвивальної роботи).
Посилання
Особлива дитина: навчання і виховання. №3(115). 2024. с.115-128