НЕЙРОЛОГОПЕДИЧНА МУЛЬТИСЕНСОРНА СИСТЕМА КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ФОНЕМ ЯК ПІДГРУНТЯ ФОНЕМОГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В КОНТЕКСТІ AAC LITERACY ДЛЯ ДІТЕЙ З ДИЗАРТРІЄЮ
Анотація
Статтю присвячено питанню теоретичного обґрунтування і створення авторської нейрологопедичної системи мультисенсорного когнітивного моделювання фонем як підґрунтя становлення фонемографічної компетентності – інструмента допоміжної та альтернативної комунікації AAC Literacy для підтримки дітей з дизартрією. На основі аналізу попередніх результатів глибокого вивчення особливостей прояву фонемографічних помилок було встановлено, що у процесі виконання школярами спеціальних завдань, які були розроблені з урахуванням складного характеру i взаємодії акустичного та мовленнєворухового аналiзаторiв, складної психологічної структури i рівневої організації фонематичних функцій, комплексу рухових, мовленнєворухових та обумовлених ними перцептивних розладів, а також специфічної структури нейромоторного дефіциту, виникають помилки, природа яких суттєво відрізняється: в основі одного типу фонемографiчних відхилень можуть лежати різні механізми, а також можуть бути спільними механізми різних типів помилок, котрі перешкоджають формуванню фонемографічної компетентності, яка є необхідним підґрунтям успішного становлення писемного мовлення, що може розглядатися як засіб допоміжної та альтернативної комунікації для підтримки осіб з тяжким ступенем прояву нейромоторного дефіциту функції мовлення. Встановлено позитивну динаміку в процесі цілеспрямованого логопедичного впливу з урахуванням диференційованих механізмів виникнення фонемографічних помилок, що стало прецедентом для розроблення попереджальних заходів з метою своєчасного формування фонемографічної компетентності. Представлено авторську нейрологопедичну систему когнітивного моделювання фонем, що дає змогу організувати процес компенсації нейромоторного дефіциту функції мовлення з опорою на збережені аналізаторні системи, в основу чого покладено нейропсихологічний принцип обхідного шляху Л. Виготського, концепції мультисенсорного структурування навчання мови (Multisensory Structured Language Education), візуальної фонетики (Visual Phonics) та акустико-артикуляційного мапування (Acoustic-Articulatory Mapping). Обґрунтовано зміст та описано алгоритм роботи з навчальним посібником, який створено з означених позицій і з метою формування фонемографічної компетентності як інструменту впровадження AAC Literacy в практику навчання дітей з дизартрією.
Посилання
Особлива дитина: навчання і виховання. №2(122). 2026. с. 76-98