Сучасні погляди на процес читання в структурі писемного мовлення

Анотація

Статтю присвячено питанню читання як процесу в структурі писемного мовлення. Метою статті є
висвітлення досліджень у галузі психолінгвістики і нейропсихології, що розкривають сутність про-
цесу читання в структурі писемного мовлення.
У статті репрезентовано психофізіологічний механізм читання. Автор підкреслює думку про те, що
знання психології цієї навички є необхідним не лише методистам, а й кожному педагогу, який хоче на-
вчати дітей свідомо і раціонально. Підкреслено, що в читанні формування навичок і вмінь відбуваєть-
ся за рахунок активного функціонування і подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів та їхнього
взаємозв’язку. Також наголошено, що читання є не лише процесом сприймання, усвідомлення і ро-
зуміння на цій основі інформації, але й складною психологічною структурою мовленнєвої діяльності.
Визначальне значення в статті надається розгляду пізнавальної функції читання. Ця функція пе-
редбачає розгляд процесу читання з погляду функціонування психічних пізнавальних процесів та
основних механізмів, які лежать в основі зазначеного виду мовленнєвої діяльності. Зроблено ак-
цент на представленні сенсомоторного і семантичного рівнів механізму читання, які перебувають
у складній єдності. Детально розглядається процес читання, що починається із зорового сприй-
мання, яке спирається безпосередньо на відчуття. Сприймання писемного мовлення пов’язане з
безпосереднім впливом його фізичних якостей на органи почуттів, який відбувається в єдності із
впливом на читача змісту письмового повідомлення. Ланкою, яка поєднує чуттєве пізнання зовніш-
нього світу із психічними процесами вищого порядку, слугують уявлення, які зберігаються в пам’яті
у вигляді узагальнених наочних образів, що виникають у свідомості при відсутності безпосередніх
подразників. Необхідним компонентом читання є процеси пам’яті, починаючи від безпосереднього
відображення і закінчуючи свідомим запам’ятовуванням, а звідси – точним відтворенням. Розгля-
нуто механізм антиципації, що накладається на всі інші механізми, які беруть участь в акті читання
(змістовий, зоровий, слуховий, звукомовленнєворуховий), і значною мірою визначають їхню про-
дуктивність. Наявність розвинутої здатності прогнозувати є вкрай важливим для читання, оскільки
вона дає змогу синтезувати текст, виражений у конкретній мовній формі, у єдине змістове ціле.
Розглянуто розвиток умінь прогнозувати на мовному і змістовому рівнях.
Ґрунтовний аналіз джерел з психології, психолінгвістики дає змогу автору стверджувати, що для
здійснення процесу читання необхідне активне функціонування таких психічних процесів, як від-
чуття, сприймання, уява, увага, пам’ять і мислення. Однак, це не вичерпує всіх нагальних потреб,
що має відповідним чином знайти своє відображення в подальших наукових розвідках.