SMART-ІНКЛЮЗІЯ ЯК МОДЕЛЬ ПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню підходів до проєктування індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами в умовах цифрової трансформації освітнього середовища та розвитку інклюзивної політики університетів.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та моделюванні концепції смарт-інклюзії як інтегративної основи для створення гнучких і персоналізованих освітніх маршрутів у системі вищої освіти. Концепція смарт-інклюзії розглядається як поєднання принципів універсального дизайну для навчання (Universal Design for Learning), цифрової доступності освітніх ресурсів і технологій персоналізованого освітнього проєктування.

Методи дослідження охоплюють аналіз та узагальнення наукових джерел з проблем інклюзивної та цифрової освіти, порівняльний аналіз міжнародних практик підтримки здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, а також педагогічне моделювання структури індивідуальної освітньої траєкторії в університетському середовищі. Використано елементи структурно-функціонального аналізу для визначення ключових компонентів освітнього дизайну, орієнтованого на потреби здобувача освіти.

Результати дослідження полягають у розробленні концептуальної моделі смарт-інклюзії, що передбачає інтеграцію цифрових технологій, адаптивних освітніх інструментів і педагогічних стратегій підтримки здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано основні складові такої моделі: індивідуалізоване планування навчання, забезпечення цифрової доступності освітнього середовища, розвиток навичок самоадвокації здобувачів освіти та інституційну підтримку на рівні закладу вищої освіти. Показано, що використання цифрових платформ, адаптивних освітніх ресурсів і інструментів навчальної аналітики сприяє формуванню гнучких освітніх маршрутів та підвищує ефективність освітньої взаємодії.

Запропонована модель смарт-інклюзії розширює можливості реалізації індивідуальних освітніх траєкторій у вищій освіті та сприяє переходу від формального забезпечення доступності до системного проєктування інклюзивного освітнього середовища. Її впровадження забезпечує підвищення автономії здобувачів освіти, активізацію їх участі у плануванні власного навчання та формування більш гнучких і персоналізованих освітніх стратегій у сучасному університеті.