ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ РАННЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

Анотація

У статті узагальнено наукові позиції українських і зарубіжних дослідників щодо механізмів становлення мовлення в ранньому онтогенезі та визначено психолінгвістичні передумови виникнення мовленнєвих труднощів. Вагоме значення для розвитку сучасної логопедії мають результати українських досліджень, у яких уточнюються психолінгвістичні механізми мовленнєвих порушень та обґрунтовуються ефективні підходи до їх ранньої профілактики й подолання. здійснено теоретичний аналіз сучасних підходів до надання логопедичної допомоги дітям раннього дошкільного віку. Обґрунтовано доцільність інтегративного підходу до оцінювання мовленнєвого розвитку, який передбачає урахування взаємодії когнітивних, нейропсихологічних і мовних чинників. Підкреслено, що розвиток в ранньому дошкільному віці відбувається нерівномірно. Уповільнений темп вікового розвитку може стосуватися однієї або декількох функцій, відмічатися на одному або декількох етапах і поєднуватися з різними неврологічними порушеннями. Встановлено, що провідними маркерами ризику є недостатня сформованість операцій мовленнєвого програмування, лексико-граматичного кодування та мовленнєвого прогнозування. Показано, що раннє виявлення специфічних труднощів мовленнєвого розвитку дає змогу попередити вторинні порушення усного і писемного мовлення в подальшому навчанні. Окреслено напрями удосконалення змісту логопедичної допомоги з урахуванням сенситивності раннього віку та варіативності мовленнєвого розвитку дітей. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання під час розроблення програм раннього втручання та корекційно-розвиткового супроводу дітей із особливими освітніми потребами. Отримані узагальнення підтверджують необхідність раннього міждисциплінарного супроводу дітей групи ризику мовленнєвих порушень. Підкреслено важливість поєднання діагностичного та корекційно-розвиткового компонентів у системі логопедичної допомоги. Зазначено доцільність диференційованого добору методів впливу з урахуванням індивідуального мовленнєвого профілю дитини. Перспективи подальших досліджень убачаються у розробленні та експериментальній перевірці ефективних моделей раннього логопедичного втручання.