ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

У статті проаналізовано сучасні технології вивчення мовленнєвого розвитку дітей з позицій психолінгвістичного підходу, розробленого і впровадженого Соботович Є.Ф. та її науковою школою, відповідно до якого ставиться акцент на взаємозв’язок мови, мовлення, мислення та когнітивної діяльності дитини в онтогенезі.

Репрезентовано психолінгвістичний аналіз особливостей мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами (ООП) в лексико-граматичній ланці. Метою дослідження є виявлення механізмів засвоєння лексичних і граматичних структур у дітей з мовленнєвими порушеннями та визначення їхнього впливу на розвиток когнітивної сфери і комунікативної компетентності. Описано результати емпіричного дослідження, яке виявило характерні труднощі у формуванні лексичних і граматичних навичок, їх взаємозв’язок з когнітивними процесами.

Інтерпретація результатів здійснювалася на основі психолінгвістичних моделей породження мовлення з урахуванням особливостей розвитку лексики та граматичного оформлення висловлювань. Представлено детальні результати дослідження, які засвідчили наявність труднощів у дітей: обмежений словниковий запас, порушення в доборі слів, спрощення синтаксичних конструкцій, граматичні помилки в узгодженні слів. Ці особливості корелюють із дефіцитами когнітивних процесів – слухової уваги, вербальної пам’яті, категоризації понять. Встановлено, що порушення мовлення суттєво впливають на загальний розвиток дитини, її пізнавальну активність, комунікативні навички.

У статті зазначається, що недостатня сформованість мовної компетенції у дітей з ООП постає серйозною перешкодою для опанування ними навичок спілкування рідною мовою, призводить до появи численних помилок в усному, а потім і в писемному мовленні під час навчання у початковій школі, стає причиною відставання у засвоєнні предметів мовного циклу, а також цілісної системи шкільних знань. Виникнення труднощів у мовленнєвому розвитку дитини гальмує її соціальний розвиток в цілому.

Висновки дослідження підкреслюють необхідність створення спеціально організованого корекційно-розвиткового простору для дітей з ООП. Отримані результати може бути використано для створення спеціальних навчальних матеріалів, логопедичних програм і дидактичних стратегій, спрямованих на розвиток мовлення і мислення в умовах спеціального та інклюзивного навчання.