ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ ПІДЛІТКІВ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ЕМОЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Статтю присвячено комплексному розв’язанню актуальної психолого-педагогічної проблеми – обґрунтуванню та розробці теоретико-методичної моделі формування інформаційно-комунікативної компетентності (ІКК) у підлітків із порушеннями емоційного інтелекту.

Обґрунтовано актуальність дослідження, яка зумовлена суперечністю між стрімкою цифровізацією соціального простору та обмеженими можливостями підлітків з емоційними розладами щодо конструктивної взаємодії в ньому. Автор наголошує, що для цієї категорії дітей цифрова середа часто стає джерелом додаткової дезадаптації через труднощі в інтерпретації невербальних сигналів, відсутність безпосереднього емоційного фідбеку та схильність до імпульсивних реакцій у мережі.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив уточнити зміст поняття ІК-компетентність підлітка з порушеннями емоційного розвитку, що розглядається як інтегративне утворення, яке охоплює не лише технічну грамотність, а й здатність до емоційної саморегуляції в процесі медіаспоживання та цифрової комунікації. Визначено, що емоційний інтелект виступає внутрішнім психологічним фундаментом, на якому будується успішна та безпечна соціалізація в кіберпросторі.

Центральне місце в роботі займає авторська теоретико-методична модель, яка побудована на засадах системного, компетентнісного та особистісно-орієнтованого підходів. Модель представлена як відкрита система, що інтегрує три взаємопов’язані компоненти: когнітивний компонент, діяльнісний компонент, емоційно-рефлексивний компонент.

Результати дослідження засвідчують те, що цілеспрямований розвиток компонентів емоційного інтелекту (самоконтролю та емпатії) є критичним фактором підвищення рівня ІКК. Дані апробації моделі свідчать про позитивну динаміку в експериментальній групі: підлітки продемонстрували здатність до зниження конфліктності в соціальних мережах, підвищили рівень критичного ставлення до контенту та покращили навички самопрезентації.

У висновках резюмовано, що запропонована модель має високий корекційно-розвивальний потенціал і може бути інтегрована в освітній процес спеціальних шкіл та інклюзивних класів. Окреслено перспективи подальших розвідок, пов’язаних із розробкою спеціалізованого програмного забезпечення для тренінгу емоційної стійкості підлітків у віртуальному середовищі.