«Інформаційна компетентність»: від первісних часів до сучасності

Анотація

Стаття підготовлена з метою аналітичного огляду історії виникнення поняття «інформаційна компетент-
ність», його першоджерел та попередніх варіацій, з тим, щоб краще зрозуміти еволюційні процеси в
освіті, зокрема в спеціальній. У дослідженні використовувалися теоретичні методи: аналіз літературних
джерел, синтез отриманих даних з різних інформаційних джерел, індукція інформації з різних галузей
наукової діяльності (історія, палеонтологія та педагогіка), порівняння та класифікація. У статті викла-
дено короткий історичний екскурс еволюції поняття інформації в освіті від первісних часів до сьогодні.
Проаналізовано різні погляди в освіті на інформаційну компетентність. За результатами теоретичного
дослідження виявлено пряму кореляцію змісту освіти та «інформаційної компетентності» від культур-
ного, економічного, релігійного, інтелектуального, соціального стану розвитку суспільства. Підкреслено
прямий зв’язок між змістом освіти та уявленням про «інформаційну компетентність». Виявлено низку
особливостей у структурі «інформаційної компетентності» в загальній і спеціальній освіті.
Отже, «інформаційна компетентність» як компонент сучасної концепції компетентнісного підходу
у вітчизняній освіті є залежним від світових тенденцій, політики країни, стану розвитку суспільства
та його підготовленості до революційних змін у всіх ланках науки та техніки, а також є частиною
певним чином змодельованої відповіді на запит держави у формуванні «ідеального громадянина».
Відіграючи роль одного з формуючих чинників нової генерації громадян, «інформаційна компе-
тентність» має випереджувати запити держави, що відображає необхідність у прогностичності при
її формуванні та розвитку у всіх ланках освіти. Це, своєю чергою, зумовлює розширення та певне
розмиття чітких меж визначення зазначеного поняття, адже передбачає ідею подальшого поступо-
вого вдосконалення складових, що входять до «інформаційної компетентності» впродовж усього
життя. Таким чином, виникає необхідність паралельного формування позитивного особистісного
ставлення до процесу освіти загалом, тобто це вже не просто вміння працювати з інформацією в
різних її видах (знаннями, уміннями (алгоритмами діяльності), практичними навичками (лайфха-
ками, які допомагають підвищити ефективність, швидкість роботи); усною, письмовою, закодова-
ною; вербальною та невербальною) та вміння використовувати для цього різні технічні засоби, а й
бути зацікавленим в опануванні нових джерел, нових підходів до роботи з інформацією впродовж
життя як під час, так і після закінчення професійної діяльності.