Методичні рекомендації щодо формування соціальної компетентності у дітей молодшого шкільного віку із синдромом Дауна
Анотація
У статті представлені методичні рекомендації щодо формування соціальних компетенцій дітей мо-
лодшого шкільного віку з синдромом Дауна. Визначено цілі, напрями, етапи, принципи роботи.
Розкрито організаційні та змістовні аспекти роботи з формування соціальної компетентності на
спеціальних заняттях, описано структуру спеціальних занять. У статті наголошено на тому, що ко-
рекційно-психологічна діяльність має носити комплексний характер і здійснюватися не тільки на
спеціальних заняттях, але і під час організації повсякденного життя дитини в навчальному закладі
і в родині, при формуванні соціальної компетентності. Важливими критеріями такої діяльності є:
проєктування ситуацій успіху, надання дитині права вибору, права на помилку, права на щоденну
радість. Автором зазначено, що поведінка є зовнішнім проявом соціальної компетентності дити-
ни. Вона відображає ступінь усвідомленості соціальних знань і допомагає зробити висновок про
те, наскільки ці знання впливають на діяльність дитини. Поведінка має відповідати соціальним
нормам, не завдавати незручностей оточуючим, містити в собі ефективні способи спілкування з
іншими людьми і сприяти задоволенню власних потреб. Автор робить акцент на тому, що режим
навчального закладу має бути наповнений змістовною діяльністю і спілкуванням. Це сприяє роз-
витку духовного
світу дитини. Вирішуючи це завдання, фахівець створює сприятливе підґрунтя для
розвитку позитивних рис характеру і соціальних якостей особистості. Використовуючи морально
спрямовані методи виховання, фахівець формує етично зрозумілу культуру поведінки в громад-
ських місцях, культуру взаємин, мови, зовнішнього вигляду. Ігрові прийоми, використані фахів-
цем, викликають у дітей позитивні емоції, забезпечують більш високу сприйнятливість дитиною
моральних правил і норм поведінки.
Автором запропоновано загальний план заходів щодо формування соціальної компетентності в
дітей молодшого шкільного віку з синдромом Дауна. Зроблено висновок, що організація безпо-
середньої діяльності дітей є одним із способів вирішення завдань, позначених у державному освіт-
ньому стандарті шкільної освіти як формування загальної культури особистості, у т. ч. і формуван-
ня соціальної компетентності дітей молодшого шкільного віку.