МЕТОДИКА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано та представлено авторську методику психолого-педагогічного оцінювання розвитку зорового сприймання дітей молодшого шкільного віку зі зниженим зором. Метою дослідження було визначення її концептуальних умов, структури, змісту та процедури застосування. Використано теоретичний аналіз і узагальнення наукових положень щодо зорового сприймання, функціонального використання зору та психолого-педагогічного оцінювання; систематизацію критеріїв і показників; педагогічне моделювання змісту діагностичного комплексу. Концептуальними умовами методики визначено розмежування понять «зорові функції», «зорове сприймання» та «функціональне використання зору»; розуміння зорового сприймання як активного багатокомпонентного процесу; урахування залежності результативності від умов пред’явлення стимульного матеріалу; розмежування адаптацій доступності й діагностичної допомоги; поєднання кількісного оцінювання з якісним аналізом виконання; систематичне спостереження за зоровою поведінкою та профільну інтерпретацію результатів. Структура методики охоплює організаційний, критеріально-змістовий, організаційно-процедурний, реєстраційно-оцінювальний та інтерпретаційний компоненти. Її основу становлять сенсорно-перцептивний, вибірково-пошуковий, просторовий і зорово-моторно-діяльнісний критерії, відповідно до яких 28 діагностичних проб згруповано у чотири блоки. Кожна проба містить шість оцінюваних діагностичних завдань. Оцінювання передбачає врахування правильності й самостійності виконання, характеру необхідної допомоги, типових помилок, способу зорового обстеження, самовиправлень, компенсаторних способів, змін робочої відстані, темпу діяльності та проявів зорової втоми. Результати узагальнюють окремо за кожним критерієм і подають у формі індивідуального профілю без загального інтегрального показника. Такий підхід дає змогу виявляти нерівномірність розвитку компонентів зорового сприймання, відносно збережені можливості, найбільш виражені труднощі, ефективні адаптації та характер необхідної допомоги. Методика має психолого-педагогічне призначення й може бути використана для обґрунтування індивідуальних напрямів корекційно-розвиткової роботи. Подальше дослідження передбачає пілотажну апробацію та психометричне обґрунтування методики.