АСИСТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗМІСТОВЕ ЯДРО ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

  • Сергій Левша Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
  • Наталія Пахомова Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Ключові слова: асистивні технології; спеціальна освіта; інклюзивна освіта; інформаційно-комунікаційні технології; універсальний дизайн для навчання (UDL); цифрова компетентність; професійна підготовка

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано асистивні технології як змістове ядро цифрової компетентності майбутніх фахівців зі спеціальної освіти. Актуальність дослідження зумовлена тим, що цифрова компетентність у сфері спеціальної та інклюзивної освіти не може обмежуватися загальною здатністю використовувати інформаційно-комунікаційні технології, а має охоплювати забезпечення доступності, індивідуалізації, комунікативної підтримки, участі та безпечної взаємодії здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. На основі аналізу міжнародних рамок цифрової компетентності, підходів інклюзивної цифрової освіти, принципів універсального дизайну для навчання та сучасних досліджень щодо використання асистивних технологій визначено їхнє місце у структурі професійної підготовки майбутнього фахівця зі спеціальної освіти. Показано, що асистивні технології доцільно розглядати не лише як окремі технічні засоби підтримки, а і як систему педагогічно обґрунтованих рішень, спрямованих на подолання бар’єрів доступу, підтримку комунікації, індивідуалізацію навчання, компенсацію функціональних труднощів і розширення освітньої участі. У статті узагальнено основні групи асистивних технологій за педагогічним призначенням, визначено їхню роль у реалізації доступності, індивідуалізації, участі, компенсації бар’єрів, оцінювання ефективності та етичного використання цифрових рішень. Сформульовано вимоги щодо підготовки майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до використання асистивних технологій, зокрема аналітико-діагностичні, інструментально-адаптаційні, методичні, комунікативні, командно-супровідні, рефлексивно-оцінні та етико-безпекові вміння. Це посилює практичну спрямованість дослідження. Зроблено висновок, що асистивні технології мають розглядатися як практичний механізм формування інклюзивного компонента цифрової компетентності, оскільки саме через їх добір, адаптацію, впровадження й оцінювання майбутній фахівець зі спеціальної освіти реалізує принципи доступності, індивідуалізації та участі в цифровому освітньому середовищі.

Посилання

Особлива дитина: навчання і виховання. №2(122). 2026. с. 444-463
Опубліковано
2026-05-31
Як цитувати
Левша, С., & Пахомова, Н. (2026). АСИСТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗМІСТОВЕ ЯДРО ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ. Особлива дитина: навчання і виховання, 122(2), 444-463. https://doi.org/10.33189/ectu.v122i2.353