ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА

Анотація

У статті досліджено особливості емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості дітей із цим порушенням та необхідністю глибшого розуміння їхніх емоційних проявів для побудови ефективної психолого-педагогічної підтримки. Метою статті є аналіз особливостей емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра та визначення специфіки їх емоційного реагування в різних життєвих ситуаціях.

Методи дослідження охоплювали теоретичний аналіз наукової літератури, анкетування батьків, спостереження, вступне інтерв’ю, використання анкети нервово-психічного розвитку дитини та її емоційних особливостей, тесту визначення рівня тривожності та схильності до неврозу, а також авторського опитувальника для батьків. Емпіричне дослідження було реалізовано у форматі онлайн-опитування за допомогою Google Forms серед 50 батьків дітей із розладами аутистичного спектра віком 5–6 років.

Результати дослідження засвідчили, що для дітей із розладами аутистичного спектра характерними є труднощі емоційної регуляції, прояви роздратованості, раптові напади злості або плачу, труднощі з терпінням, очікуванням та відстоюванням власних потреб соціально прийнятними способами. Водночас виявлено, що значна частина дітей демонструє здатність до радості, почуття гумору, позитивного емоційного реагування та співчуття до інших, що свідчить про наявність потенціалу до розвитку емпатії та емоційної компетентності. Отримані результати також підтвердили доцільність комплексного підходу до діагностики емоційної сфери дитини з урахуванням даних, отриманих від батьків.

Висновки. Емоційна сфера дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра характеризується специфічністю проявів, поєднанням труднощів емоційного реагування та збережених позитивних емоційних ресурсів. Результати дослідження підкреслюють необхідність ранньої діагностики, розвитку емоційної регуляції, альтернативної комунікації, терплячості, емпатії та тісної співпраці педагогів із батьками. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих даних для вдосконалення корекційно-розвивальної роботи з дітьми цієї категорії.