ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПЛАНУВАННЯ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ: ВІД ПРАВ ДО МОЖЛИВОСТЕЙ КОРИСТУВАЧІВ ЖЕСТОВИХ МОВ

Анотація

Мовна екологія Євросоюзу нерозривно пов’язана з розвитком усіх країн-членів як важливого єдиного демократичного середовища – простору полікультурності і багатомовності – мовної політики, характерними рисами якої на сучасному етапі є сповідування не одного загальновизнаного мовного і культурного канону, а розмаїття мовних і культурних традицій. Адже функціонування демократії залежить від культури спільних поглядів і поведінки, цінування різноманітності середовища мовно-культурної спадщини, які є засобами вираження прав і свобод людини – потужними ознаками демократії. Планування мовної політики, унормування правових аспектів захисту мови (мов) розглянуто у контексті досліджень мовної екології.

Мета – обґрунтувати засадничі позиції Євросоюзу з питань планування мовної політики жестових мов.

Методи: контекст теорії полікультурності (J. Fishman, 2012), екології мови (C. Cramsh, 1996; А. Раду, 2013) – урахування змін у глобалізованому суспільстві, свідомості людей використовує якісний метод для розуміння досвіду парламентарів щодо користувачів жестових мов у країнах Євросоюзу, теоретичний підхід.

Висновки. Планування мовної політики щодо створення єдиного європейського полікультурного мовного простору, що зафіксовано у документах країн Європейського парламенту, представляє демократичний вектор змін відкритості, доступності, рівності, мобільності, інформованості, що спрямовується на визнання комплексних прав користувачів жестових мов, збереження самобутності глухих культур, національних (регіональних) жестових мов, їхнього розмаїття в країнах ЄС.