ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ПРОВІДНИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ СЕЛЕКТИВНОГО МУТИЗМУ У ДІТЕЙ

Анотація

Феномен селективного мутизму полягає в тому, що дитина, володіючи нормотиповими для свого віку здібностями до мовлення, виявляється нездатною говорити лише в деяких певних соціальних ситуаціях.

Метою статті є аналіз факторів і умов виникнення селективного мутизму у дітей щодо підвищення ефективності надання їм психолого-психіатричної і корекційно-педагогічної допомоги та профілактичних засобів. Дослідження здійснювалися методами теоретичного аналізу відповідної психолого-педагогічної та психіатричної літератури, а також узагальнення та систематизації результатів опублікованих досліджень щодо факторів формування селективного мутизму у дитячому віці.

Результати дослідження. Етіологія селективного мутизму багатофакторна й до кінця все ще не вивчена. Феномен цього розладу дитячого віку обумовлений цілим комплексом взаємодіючих чинників, таких як: генетична спадковість, особливості характеру і неврологічного розвитку дитини та несприятливий соціально-психологічний клімат. Проте проведений нами аналіз факторів і умов виникнення селективного мутизму показав, що провідним фактором формування селективного мутизму у дітей є тривожність, як стійке функціональне утворення на відповідних етапах їх розвитку (база), яке під впливом несприятливого навколишнього середовища (тригер механізму формування відхилень у розвитку) призводить до виникнення цього феномену. Тому найбільш результативними психолого-психіатричними, корекційно-педагогічними й медикаментозними методами подолання та профілактики селективного мутизму у дітей, на нашу думку, є ті, що спрямовані здебільшого на усунення їхньої тривожності.