ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧИХ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ТА ДОДАТКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ НАПРЯМІ «ДИТИНА В ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»

Анотація

У статті розкрито особливості формування природничих уявлень і понять у дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами засобами альтернативної та додаткової комунікації. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення доступності освітнього процесу для дітей із порушеннями мовлення, розладами аутистичного спектра, інтелектуальними та комплексними порушеннями розвитку в умовах інклюзивної дошкільної освіти. Метою статті є теоретичне обґрунтування педагогічного потенціалу альтернативної та додаткової комунікації у процесі формування природничих уявлень і понять у дітей дошкільного віку в освітньому напрямі «Дитина в природному довкіллі».

У дослідженні використано комплекс теоретичних методів: аналіз психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури; узагальнення сучасних наукових підходів до організації інклюзивного освітнього середовища; систематизацію засобів альтернативної та додаткової комунікації та визначення їх педагогічних можливостей у природничо-пізнавальній діяльності дітей. Проаналізовано особливості використання низькотехнологічних і високотехнологічних засобів комунікації, зокрема жестів, піктограм, карток Picture Exchange Communication System, комунікативних таблиць, візуальних розкладів, електронних комунікаторів і мобільних застосунків.

Результати дослідження свідчать, що використання альтернативної та додаткової комунікації забезпечує візуальну підтримку освітнього процесу, сприяє розвитку мовлення, сенсорного сприймання, пізнавальної активності та формуванню елементарних природничих узагальнень. Встановлено, що поєднання спостережень, практичної діяльності, елементарних дослідів і дидактичних ігор із засобами візуальної підтримки підвищує доступність навчального матеріалу та активізує участь дітей у пізнавальній діяльності. Визначено педагогічні умови ефективного використання альтернативної та додаткової комунікації: індивідуальний добір засобів комунікації, систематичність їх використання, поєднання мовленнєвої, візуальної та практичної підтримки, а також взаємодія педагогів і батьків.

Зроблено висновок, що альтернативна та додаткова комунікація є ефективним засобом формування природничих уявлень і понять у дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами, оскільки забезпечує доступність освітнього процесу, підтримує комунікативну діяльність та створює умови для активного пізнання навколишнього світу.