ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ СЕНСОРНИМИ ТРУДНОЩАМИ СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ ПІД ЧАС ПЕРМАКРИЗИ

Анотація

У статті розкрито інноваційні наукові підходи до розв’язання актуальної проблеми спеціальної педагогіки та психології, пов’язаної із деструктивним впливом тривалих суспільних викликів на соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами. Мета статті полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні й визначенні комплексу організаційних та виховних чинників, що забезпечують ефективну підтримку і розвиток міжособистісної взаємодії молодших школярів із сенсорними порушеннями слуху в межах навчального уроку як ключової форми освітнього процесу в спеціальному закладі освіти. Методи дослідження охоплюють системний аналіз сурдопедагогічної та психологічної літератури, цілеспрямоване педагогічне спостереження за комунікативною активністю учнів, бесіди з фахівцями, а також моделювання адаптивного освітнього середовища. Новизна процедури дослідження полягає в інтеграції кризово-динамічного компонента у класичну структуру проєктування навчальних уроків. З’ясовано, що чинники тривалого психосоціального стресу та хаотична зміна форматів навчання блокують комунікацію здобувачів, викликають високу тривожність та дезорієнтацію через неможливість локалізувати звуки небезпеки.

У статті науково обґрунтовано три взаємопов’язані психолого-педагогічні умови, що трансформують урок у простір психоемоційної стабілізації та інтенсифікації розвитку особистості. Перша умова охоплює створення емоційно-безпекового мікроклімату через візуалізацію алгоритмів безпеки, рутини та заземлюючі мікропаузи. Друга умова передбачає полісенсорну адаптацію комунікативного простору за допомогою акустичного контенту, використання здорових аналізаторів та організації робочих місць півколом для безперешкодного зчитування невербальної інформації й артикуляції. Третя умова полягає у фасилітації партнерства через діалогічні та командні форми предметно-практичної діяльності. Доведено, що сучасний урок є гнучким інноваційним проєктом, який вимагає від сурдопедагога високого рівня професіоналізму та рефлексії. Зроблено висновок, що аналіз причин розбіжностей між прогнозованим і реальним рівнями розвитку дитини має базуватися не лише на дидактичних чинниках, а й на урахуванні психотравмуючих факторів середовища. Запропоновані умови мають вагоме практичне значення, оскільки дозволяють оперативно переструктурувати педагогічні задачі, запобігаючи мимовільній соціальній ізоляції та вторинній травматизації особистості.