ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА «УКРАЇНСЬКА МОВА»
Анотація
У статті розглядається проблема формування мовленнєвої компетентності учнів з порушеннями слуху в процесі вивчення предмета «Українська мова». Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення ефективної комунікативної підготовки здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в умовах сучасного освітнього простору. Обґрунтовано, що мовленнєва компетентність виступає інтегративною характеристикою, яка поєднує знання мовленнєвої системи та вміння застосовувати їх у різних видах мовленнєвої діяльності – слуханні, говорінні, читанні та письмі. Визначено, що для учнів з порушеннями слуху особливого значення набуває розвиток компенсаторних механізмів, зокрема зорового сприймання, жестової підтримки, використання візуалізованих і цифрових засобів навчання. У роботі проаналізовано сучасні підходи до формування мовленнєвої компетентності, серед яких комунікативно-діяльнісний, особистісно орієнтований та мультисенсорний підходи. Описано ефективні методи і прийоми навчання, зокрема використання візуальних опор, моделювання мовленнєвих ситуацій, поетапне формування висловлювань, інтеграцію жестової та усної мови, а також застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Акцентовано увагу на необхідності індивідуалізації навчання з урахуванням рівня розвитку слухового сприймання, мовлення та когнітивних можливостей учнів.
Зазначено, що системне впровадження запропонованих підходів сприяє підвищенню рівня сформованості мовленнєвої компетентності, розвитку комунікативної активності та соціальної інтеграції учнів з порушеннями слуху. Отримані результати можуть бути використані у практиці вчителів-філологів, сурдопедагогів та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів. Дослідження також підкреслює важливість міждисциплінарної взаємодії фахівців, зокрема вчителя, сурдопедагога, логопеда та психолога, що забезпечує цілісність впливу на розвиток мовлення учнів. Окрему увагу приділено формуванню мотивації до мовленнєвої діяльності як передумови активного засвоєння мовленнєвих знань і їх практичного застосування. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробленні інноваційних технологій навчання, спрямованих на розширення комунікативних можливостей учнів з порушеннями слуху в освітньому та соціальному середовищі.