ПОРУШЕННЯ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА: ПРИЧИНИ, ПРОЯВИ ТА КОРЕКЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

Анотація

У статті розглянуто проблему порушень сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) як одну з провідних причин дезорганізації поведінки, труднощів навчання та уповільнення мовленнєвого розвитку. Сенсорна інтеграція трактується як базовий механізм упорядкування відчуттів у центральній нервовій системі, що забезпечує формування адаптивних відповідей та здатність до планування дій. На основі класичних положень Дж. Айрес і сучасних досліджень окреслено роль вестибулярної, тактильної та пропріоцептивної систем як «організуючого центру» сенсомоторних процесів. Проаналізовано типові симптоми сенсорної дисфункції у дітей з РАС: гіперчутливість і гіпочутливість до стимулів, труднощі з постуральним контролем, зниження точності сенсорної дискримінації, порушення довільної регуляції та уваги. Показано, що сенсорні порушення мають системний характер і пов’язані з нерівномірністю розвитку вищих психічних функцій, що ускладнює опанування навчальних і побутових навичок. Окреслено міждисциплінарні підходи до корекції: логопедичні та ерготерапевтичні втручання на засадах Ayres Sensory Integration®, сенсомоторні ігри та вправи з цілеспрямованою вестибулярною стимуляцією, дозованою тактильною модуляцією та пропріоцептивним навантаженням. Узагальнено результати сучасних робіт 2022–2025 рр., які підтверджують ефективність втручань ASI® у поліпшенні індивідуалізованих цілей, рівня участі, рівноваги, виконавчих функцій і соціальної взаємодії у дітей з РАС. Наголошено на важливості раннього скринінгу сенсорних порушень та розробленні індивідуальних сенсорних профілів для планування терапії. Зроблено висновок, що інтеграція сенсорно‑орієнтованих методик у комплексні програми супроводу є превентивним чинником вторинних ускладнень і сприяє стійким позитивним змінам у мовленнєвому, когнітивному та соціально‑емоційному розвитку.