БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ: ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ З ООП ДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Політика безбар’єрності у вищій освіті передбачає забезпечення рівного доступу до освітніх послуг на кожному з етапів «життєвого циклу студента» (від вступу до працевлаштування). В умовах воєнного часу питання безбар’єрності актуалізувалися більшою мірою, адже підтримки потребують як вразливі групи, так і військові, ветерани, люди, які вимушено залишили місце проживання, та інші. Актуальним аспектом у контексті проблеми безбар’єрності розглядаємо питання створення можливостей залучення здобувачів вищої медичної освіти з особливими освітніми потребами до дослідницької та викладацької діяльності.

Метою статті є коротко представити актуальні аспекти безбар’єрності у вищий медичній освіті: можливості здобуття медичної освіти для осіб з особливими освітніми потребами, актуальний досвід; доступність освіти для бойових медиків; залучення студентів медичних спеціальностей до наукової діяльності в контексті розширення можливостей професійного розвитку.

Основними методами визначено: теоретичний аналіз публікацій, представлених у наукових виданнях, включених до наукометричних баз даних PubMed, Scopus, Web of Science, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals; узагальнення досвіду роботи у складі Молодіжної ради при МОЗ України (Наказ МОЗ України від 24.09.2024 р. № 1642), обговорення проблем безбар’єрності у медичній освіті, повернення бойових медиків до роботи в медицині, здобуття медичної освіти https://moz.gov.ua/uk/molodizhna-rada-pri-moz-ukrayini; обговорення у фокус-групах за участі студентів у межах викладання на кафедрі психології Приватного вищого навчального закладу «Медико-Природничий Університет», кафедрі стоматології Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; узагальнення досвіду проходження інтернатури на базі Української військово-медичної академії.

Зроблено висновок про актуальність проблеми безбар’єрності медичної освіти, залучення бойових медиків до навчання за медичними спеціальностями. Водночас доцільно враховувати, що набутий практичний досвід може стати цінною основою для наукової та викладацької роботи. Залучення студентів-медиків з особливими освітніми потребами до дослідницької діяльності сприятиме покращенню їхнього психоемоційного стану, водночас активізує проведення актуальних досліджень, міжнародних проєктів, інноваційну діяльність, зокрема з питань доступності в медицині.