ОСВІТА ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ: ПРОБЛЕМИ ВІЙНИ І МИРУ

Анотація

У статті робиться спроба хоча б у загальних рисах охарактеризувати нинішній стан освіти осіб з особливими потребами, окреслити коло викликів і виокремити проблемні питання, пов’язані із забезпеченням її ефективного функціонування як в умовах війни, так і в мирний час.

Зокрема, досить розлого надано інформацію і рекомендації щодо організації навчання дітей, в. ч. з особливими освітніми потребами, які у зв’язку з воєнними діями вимушено виїхали з місця проживання, як на територію України, так і за її межі. Йдеться про умови забезпечення безперервності здобуття освіти під час воєнного стану, особливості опанування учнями з особливими потребами двох освітніх програм, індивідуальну форму їхнього навчання, специфіку оцінювання результатів навчання та порядок зарахування таких учнів після повернення до закладів, де вони навчалися до вимушеного переміщення.

Важливою є й інформація щодо провадження інклюзивного навчання на теренах України і, зокрема, аналіз змін, що внесені до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти у зв’язку із введенням на території України воєнного стану.

У статті в стислий спосіб характеризуються труднощі, пов’язані з широким запровадженням дистанційної форми навчання осіб з особливими освітніми потребами та забезпеченням їхнього психолого-педагогічного і корекційно-розвивального супроводів в умовах воєнного стану.

Розглядається низка проблем, притаманних і мирному часу.

Так, зокрема, акцентується увага на необхідності впровадження у діяльність спеціальних та інклюзивних закладів освіти індивідуального підходу й особистісно орієнтованого навчання загалом, що вкрай необхідно як в мирний час, так і в нинішніх умовах, а також профільної освіти, концептуальні основи якої відображено в положеннях Нової української школи.

Окреслено коло й інших конкретних проблем галузі освіти осіб з особливими потребами, розв’язання яких було й залишається актуальним для її ефективного функціонування.

Зазначається, що розв’язання всіх існуючих комплексних проблем і нагальних питань можливе лише за тісної координації і спільних зусиль відповідних міністерств і відомств, наукових установ, закладів вищої педагогічної освіти та закладів системи післядипломної педагогічної освіти, представників громадських організацій, батьківської спільноти.