ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА РОБОТИ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ СФЕРИ З ПАЦІЄНТАМИ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ: ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

Анотація

Сьогодні здатність ефективно взаємодіяти з пацієнтами розглядається як важлива компетентність у сучасній медицині; комунікативні навички лікаря позитивно впливають на результативність втручання, формують довіру, допомагають уникнути помилок. Водночас, на часі соціальний запит на психологічну підтримку, зокрема пацієнтів, що мають особливі потреби щодо додаткових пристосувань. Актуальність проблеми зумовлює мету статті: на основі теоретичного аналізу презентувати історичні аспекти психологічної складової медичної допомоги, зокрема проблеми налагодження взаємодії лікаря та пацієнта, окреслити рекомендації для фахівців медичної сфери у роботі з пацієнтами з порушеннями слуху. Основними методами дослідження визначено: теоретичний аналіз літературних джерел; узагальнення практичного досвіду автора; аналіз даних щодо проблеми дослідження презентованих за допомогою чат-боту ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer). На виконання окреслених завдань дослідження: представлено періодизацію історії психології, розглянуто дотичні до теми підходи та концепції; доведено важливість врахування психологічного стану пацієнта, встановлення ефективної взаємодії лікаря та пацієнта, формування професійної комунікації майбутніх медиків; в межах постнекласичного типу наукової раціональності проаналізовано дані щодо проблеми формування комунікативної компетентності фахівців медичної сфери за допомогою сучасної технології – чат-боту ChatGPT (2022), що акумулює результати наукових досліджень. За результатами узагальнення визначено рекомендації для фахівців медичної сфери з покращення комунікації з особами з порушеннями слуху (використання жестової мови, урахування психологічних особливостей та індивідуальних потреб, специфіки слухового сприймання при використанні слухових апаратів, кохлеарних імплантів тощо).