ОСВIТНI ТРУДНОЩI В УЧНIВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСIВ З АЛАЛIЄЮ

Анотація

У статтi представлено розширенi данi про труднощi, якi виникають у дiтей з алалiєю пiд час навчан-
ня. Автор акцентує увагу на наявному базовому мовленнєвому порушеннi, яке вносить специфiку у
процес прийому i вiдтворення навчальної iнформацiї.
Вiдповiдно до змiн, якi вiдбуваються в системi освiти в Українi за найкращими свiтовими стандарта-
ми, одним iз напрямiв забезпечення повного доступу до якiсної освiти є включення осiб з особли-
вими освiтнiми потребами у процес набуття знань на рiвнi з усiма учасниками. У нових норматив-
но-правових документах, методичних посiбниках охарактеризовано особливостi функцiонування
мовлення у дiтей з рiзними проявами мовленнєвого порушення, що створюють освiтнi труднощi
рiзного ступеня прояву.
Вiдомо, що до первинних мовленнєвих порушень вiдносяться стiйкi порушення мовленнєвого
розвитку дiтей зi збереженим iнтелектом, нормальним слухом та передумовами сенсо-моторного
розвитку. Частiше первинне мовленнєве порушення трактується як алалiя – системний недорозви-
ток мовлення, при якому порушуються усi його компоненти: фонетико-фонематичний, лексико-
граматичний, зв’язне мовлення. Характерними ознаками алалiї є труднощi формування складової
структури слiв, взаємозалежнiсть фонемних i лексичних порушень, труднощi у розвитку фразового
мовлення.
Недостатнє засвоєння мовних знань (особливо семантичних одиниць на рiзних рiвнях органiзацiї
мови) та мовних навичок (особливо граматичних) обмежує можливостi спонтанного розвитку
мовленнєвої системи, зокрема самостiйне засвоєння значень нових слiв, з потоком яких дитина
зустрiчається в навчальнiй лiтературi по всiх шкiльних предметах. Це призводить до недостатньо-
го розумiння усного i особливо писемного мовлення, що зрештою ускладнює процес оволодiння
шкiльними знаннями.
Автор обґрунтовує прояви труднощiв у фонетико-фонематичнiй, лексико-граматичнiй ланках
мовленнєвої дiяльностi на основi визначених особливостей функцiонування мовлення рiзного
ступеня прояву з урахуванням несприятливих чинникiв формування мовленнєвого порушення,
якi впливають на недорозвиток вiдповiдних мовних систем. Визначено основоположнi пiдходи до
дослiдження освiтнiх труднощiв (як мовленнєвих, так i iнтелектуальних), якi базуються на теоретич-
них положеннях про мовленнєву дiяльнiсть, нейролiнгвiстичний аналiз та психолiнгвiстичну струк-
туру мовленнєвої дiяльностi, аналiзi педагогiчної практики з метою виявлення освiтнiх бар’єрiв та
умов їх подолання.