ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСВОЄННЯ МОВИ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню складного та багатогранного процесу засвоєння мови дітьми дошкільного віку, розглядаючи його з позицій сучасної психолінгвістики. У роботі аналізуються ключові теоретичні підходи до розуміння цього феномену, включаючи погляди біхевіористів, нативістів та прихильників інтеракціоністських концепцій, що даєзмогу показати цілісну картину наукових дискусій в цьому напрямі.

У статті визначаються основні етапи та закономірності формування мовленнєвої системи у дошкільників, починаючи від перших звуків і лепету до складних синтаксичних конструкцій та зв’язного мовлення. Особливу увагу приділено формуванню фонетико-фонематичної сторони мовлення, що є фундаментом для правильної вимови та розуміння мови. Досліджується процес збагачення активного й пасивного словникового запасу дитини, механізми формування значення слів та їх використання у мовленні. Розглядається аспект, як діти поступово засвоюють граматичні правила рідної мови, вибудовуючи фрази та речення відповідно до існуючих норм.

У статті теоретично обґрунтовується нерозривний зв’язок між мовленнєвим розвитком та когнітивними процесами. Досліджується вплив мови на формування мислення, пам’яті, уваги та сприймання у дошкільному віці. Визначається роль мови як засобу пізнання навколишнього світу та регуляції власної поведінки.

Значне місце авторка статті відводить впливу соціального середовища на процес засвоєння мови; аналізує роль спілкування з дорослими та однолітками, ігрової діяльності, читання художньої літератури у стимулюванні мовленнєвого розвитку; визначає значення мовленнєвого оточення, якості мовлення дорослих та їхньої активності у спілкуванні з дитиною.

На основі проведеного аналізу досліджуються можливі причини та прояви мовленнєвих порушень у дошкільному віці, а також теоретично обґрунтовуються підходи до їх профілактики та корекції.

Висновки статті підкреслюють важливість комплексного підходу до вивчення та підтримки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, що базується на глибокому розумінні психолінгвістичних механізмів цього процесу. Отримані результати мають практичне значення для педагогів, психологів та батьків, надаючи їм науково обґрунтовані знання для ефективної роботи з дітьми.