ОСОБЛИВОСТІ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ДИСЛАЛІЄЮ
Анотація
У статті висвітлено особливості логопедичної роботи із дітьми дошкільного віку із дислалією. Мета статті – проаналізувати особливості логопедичної роботи з дітьми старшого дошкільного віку із дислалією. Методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної, медичної літератури, програм, навчально-методичних посібників, педагогічної документації закладів дошкільної освіти; спостереження за освітнім процесом у ЗДО, педагогічний експеримент. Дослідження показало, що дислалія є поширеним порушенням серед дітей старшого дошкільного віку, що характеризується недоліками звуковимови у дітей із нормальним слухом та збереженою іннервацією артикуляційного апарату. Корекція дислалії є складним та багатогранним процесом, під час якого враховуються різні фактори. Зазначено, що під час проведення педагогічного експерименту вчителі-логопеди активно апробовують здоров’язбережувальні та коригувальні технології, які поліпшують процес корекції звуковимови у дітей старшого дошкільного віку. Дослідження проводилося за трьома блоками: аналізом рухливості артикуляційних органів, оцінкою фонематичного сприйняття та дослідженням звуковимови свистячих і шиплячих звуків. Загальні результати дослідження рівня сформованості звуковимови у дітей старшого дошкільного віку показали, що в експериментальній групі високого рівня досягли 15,5% дітей, середнього – 37,7%, а низького – 46,6%. У контрольній групі ці показники становили 13,3%, 42,2% та 44,4% відповідно. Проаналізовано критерії та показники сформованості звуковимови у дітей старшого дошкільного віку та розглянуто основні напрями роботи вчителя-логопеда під час корекції дислалії. Висновки. Вчителі-логопеди у своїй роботі застосовують різні інноваційні технології, які мотивують та привертають увагу дошкільників до корекційного заняття; консультуються з іншими фахівцями; створюють відповідне корекційно-відновлювальне середовище; взаємодіють з батьками дітей та активно залучають їх до освітнього процесу, аби запобігти такому порушенню як дислалія.