Особлива дитина: навчання і виховання

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

2025-07-11T05:51:03+03:00

Ця стаття пропонує поглиблений аналіз та наукове обґрунтування сучасної методики викладання психолого-педагогічної діагностики осіб з особливими освітніми потребами (ООП). Вона ретельно деталізує ключові компоненти, необхідні для ефективної та всебічної підготовки майбутніх фахівців – психологів, педагогів, дефектологів, корекційних педагогів.

Основна увага приділяється не лише формуванню у фахівців комплексних теоретичних знань про сутність, причини та особливості розвитку дітей з різними типами ООП, а й глибокому розумінню їхніх унікальних потреб. Критичним аспектом є розвиток здатності до глибокої та точної інтерпретації отриманих діагностичних даних, що вимагає системного аналізу інформації з різних джерел.

Методика наголошує на інтеграції теоретичних основ з обширними практичними навичками. Це досягається через активне використання інноваційних педагогічних методів, таких як кейс-методи, де фахівці аналізують реальні клінічні ситуації; тренінги, що дозволяють відпрацьовувати специфічні діагностичні техніки; та симуляційні вправи, що імітують повний цикл діагностичного процесу в умовах, максимально наближених до реальних. Такий підхід гарантує формування практичної готовності до професійної діяльності.

Ключовим елементом також є формування критичного мислення для об’єктивної оцінки ситуації, саморефлексії та уникнення упереджень, а також виховання високої етичної відповідальності у роботі з дітьми, їхніми родинами та конфіденційною інформацією. Стаття обґрунтовує, що лише такий комплексний, практико-орієнтований та етично збалансований підхід до підготовки фахівців здатний забезпечити якісну та ефективну психолого-педагогічну підтримку дітей з ООП в умовах інклюзивного освітнього середовища, сприяючи їхньому повноцінному розвитку та успішній соціальній інтеграції.

ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СПЕЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»: ТРЕНДИ, ІНСТРУМЕНТИ, ПЕРСПЕКТИВИ

2025-07-11T05:52:07+03:00

У статті висвітлено особливості впровадження сучасних освітніх технологій у викладанні фахових дисциплін зі спеціальності «Спеціальна психологія» в контексті цифрової трансформації вищої освіти.

Метою дослідження є аналіз, систематизація та класифікація освітніх технологій, що сприяють ефективній підготовці майбутніх спеціальних психологів.

Методологічно дослідження використовує аналітичний огляд наукової літератури, що охоплює педагогіку, спеціальну психологію, освітні технології, цифровізацію вищої освіти. Використано методи систематизації та класифікації, що дало змогу структурувати освітні технології за типами (традиційні, інтерактивні, цифрові, імерсивні, метакогнітивні) та напрямами їх застосування у викладанні спеціальної психології.

Проаналізовано ключові концепції психології та педагогіки, які становлять підґрунтя інноваційних освітніх технологій: конструктивістська парадигма; проблемно-орієнтоване навчання; гуманістична педагогіка; теорія множинного інтелекту Г. Гарднера; педагогіка партнерства.

Визначено ключові тренди у викладанні спеціальної психології, серед яких –індивідуалізація навчання, ігрофікація, використання віртуальної та доповненої реальності, застосування штучного інтелекту та великих даних. Описано найбільш ефективні інструменти, такі як інтерактивні симуляції, кейс-методи, проєктне навчання, LMS-платформи, сервіси для колаборації та рефлексії (цифрові портфоліо, щоденники), спеціалізоване програмне забезпечення.

Результати дослідження свідчать, що використання таких технологій сприяє формуванню професійної ідентичності студентів, розвитку емпатії, саморефлексії, навичок комунікації, діагностики, консультування та кризового реагування. Зроблено висновок, що інноваційні технології забезпечують підвищення якості фахової підготовки спеціальних психологів, а їх системне впровадження потребує адаптації контенту, розвитку цифрової компетентності педагогів і оновлення методичних підходів. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі створення VR/AR-сценаріїв, цифрових симуляцій і методичних рекомендацій для викладачів.

НЕЙРОПСИХОЛІНГВОСИНЕРГЕТИКА ОПАНУВАННЯ НАВИЧОК ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У НАУКОВОМУ СПІЛКУВАННІ СПЕЦІАЛЬНИМИ ПЕДАГОГАМИ ТА ПСИХОЛОГАМИ

2025-07-11T05:51:01+03:00

Статтю присвячено питанню створення науково-методичного підґрунтя організації навчання англійської мови з метою формування навичок наукового спілкування здобувачів третього рівня вищої освіти зі спеціальностей «016 Спеціальна педагогіка», «053 Спеціальна психологія». На основі аналізу наукових джерел виявлено пріоритетність англійської мови під час підготовки наукових публікацій, виступів на міжнародних наукових конференціях, встановлення академічного діалогу з ученими різних країн, що аргументує актуальність саме її опанування в контексті підготовки майбутніх докторів філософії. Водночас визначено недостатній рівень готовності до інтеграції досягнень вітчизняної науки в європейський простір через причинину низького відсотка представників наукової спільноти, які здатні вільно презентувати результати досліджень англійською мовою, що спонукає на пошук ефективніших шляхів її опанування. Науково обґрунтовано доцільність використання підходів «English for special purposes» (ESP) та «Content and Language Integrated Learning» (CLIL), сутність яких полягає в чіткому окресленні необхідних здобувачам знань і умінь для ефективного виконання професійних обов’язків із застосуванням англійської мови, виявленні браку лінгвістичних знань і засобів їхньої компенсації, виокремленні індивідуальних особливостей пристосування до процесу опанування знань з англійської мови та врахуванні побажань здобувачів, а також конкретизації кола лексико-граматичних знань в контексті дисципліни. Здійснено аналіз національного та зарубіжного досвіду вивчення англійської мови з точки зору її сучасного нейро-психо-лінгво-синергетичного підґрунтя, що акцентує на врахуванні мозкових механізмів, здатності до нейропластичності, участі вищих психічних функцій різної модальності, способах обробки інформації, стані афективної сфери, індивідуальному пристосуванні до процедури і труднощів переробки лінгвістичної інформації в процесі опанування знань, які дають змогу виявляти компетентність у всіх видах мовленнєвої діяльності (читанні, письмі, говорінні та аудіюванні) і можуть прислужитися основою технологій впровадження змісту навчальної дисципліни «Англійська мова в науковому спілкуванні» відповідно до освітньо-наукових програм «Спеціальна педагогіка», «Спеціальна психологія» у контексті підготовки докторів філософії в аспірантурі Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ВИЩОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ. НАВЧАЛЬНИЙ КУРС «ПОСЛУГА РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ ТА ЇХНІХ РОДИН»

2025-07-11T05:51:01+03:00

Підготовка фахівців вищого кваліфікаційного рівня – важливий напрям діяльності Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України. Складовою освітніх програм інституту є вибіркові дисципліни, які надають здобувачам можливість обирати найбільш актуальні для їхніх досліджень курси, сприяють глибокому вивченню проблем дослідження. Курс, презентований у статті, має на меті формування фахових компетентностей, міждисциплінарних знань, умінь, навичок, які можуть допомогти майбутнім викладачам вищої школи та науковцям розробляти технології раннього втручання у роботі з дітьми з порушеннями слуху та їхніми родинами. Мета статті: презентувати основні аспекти навчальної програми підготовки фахівців вищого кваліфікаційного рівня «Послуга раннього втручання для дітей з порушеннями слуху та їхніх родин». Основними методами визначено: теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми раннього втручання; аналіз нормативно-правових документів, матеріалів офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, центрів ранньої допомоги; узагальнення практичного досвіду навчання та корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями слуху раннього віку. У навчальному курсі розкрито сутність послуги, основні підходи та принципи, особливості організації раннього втручання для дітей з порушеннями слуху та їхніх родин, зміст та етапи здійснення ранньої допомоги, умови ефективності її застосування; окреслено моделі організації центрів раннього втручання.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ НА ТРЕТЬОМУ РІВНІ АКРЕДИТАЦІЇ

2025-07-11T05:51:00+03:00

У добу воєнних викликів виникають усе нові суспільні потреби у підготовці професійних фахівців – агентів змін – для різних сфер суспільства, особливо до освітньої сфери, де увага до особливих освітніх потреб має забезпечуватися з огляду не з позицій дефіциту, а доступності, безбар’єрності, ресурсних можливостей, соціальної довіри, підтримки і взаємодопомоги. У такому контексті фахова підготовка здобувачів третього рівня зі спеціальності А6 Спеціальна освіта (за спеціалізаціями) в Інституті спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України враховує сучасні рекомендації розроблених стандартів, оновлює свої освітні програми, підвищує значущість соціальної згуртованості, соціальної відповідальності. Мета – обґрунтувати і розкрити зміст проєкту освітньо-наукової програми «Спеціальна освіта» професійної підготовки здобувачів ІІІ рівня освіти. Методи: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення психолого-педагогічної літератури для з’ясування сутності понять, обґрунтування їхнього змісту; аналіз нормативно-правових документів опитування, спостереження, узагальнення, висновування. Результати. Висвітлено обґрунтованість, специфіку оновлення програмного забезпечення, роль концептуальних засад, теоретико-методологічних аспектів, наукових результатів фундаментальних досліджень Інституту у сфері спеціальної та інклюзивної педагогіки, що враховано під час розроблення обов’язкових і вибіркових дисциплін програми. Висновки. Зміст програми, теоретичні і методологічні основи розкрито з урахуванням євроінтеграційних чинників, результатів фундаментальних досліджень наукової установи за останні п’ять років, забезпечено модульними складовими. З урахуванням специфіки особливих освітніх потреб розширено діапазон значень, можливостей, пізнання, ресурсів, авторських технологій тощо і в умовах спеціального, інклюзивного навчання, і в соціальному житті громад, розкрито адаптивний, вмотивований потенціал професійної підготовки здобувачів третього рівня, який застосовуватиметься у змінених умовах суспільних викликів. Переосмислено місію наукової установи, що здійснює підготовку третього рівня освіти, як провідника передових ідей, інформаційного ресурсу, чинника сучасних змін соціального середовища, застосування кращих світових практик розвитку освіти у суспільстві, покращення ефективності застосування принципів неперервної освіти.

ДИДАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ВИБІРКОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ОСІБ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ»

2025-07-11T05:50:59+03:00

Статтю присвячено висвітленню питання дидактичної реалізації вибіркової навчальної дисципліни «Психолого-педагогічна діагностика осіб із порушеннями інтелектуального розвитку» в рамках викладання освітньо-наукових програм «Спеціальна психологія» і «Спеціальна педагогіка» для здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальностями С4. Психологія (галузі знань С. Соціальні науки, журналістика та інформація) та А6. Спеціальна освіта (галузі знань А. Освіта). В роботі представлено мета, основні завдання і очікувані результати навчання здобувачів доктора філософії за дисципліною. Означено основні програмні компетентності (інтегральна, загальні і спеціальні), формуванню яких сприяє вивчення вибіркової навчальної дисципліни. Подано її зміст, згрупований за сімома темами навколо трьох змістових модулів, який було визначено, виходячи з фокусу освітньо-наукових програм «Спеціальна психологія» і «Спеціальна освіта» на поглиблення у здобувачів доктора філософії теоретичних знань щодо психолого-педагогічної діагностики осіб з особливими освітніми потребами, формування компетентностей, необхідних для розробки інноваційних наукових підходів та методів вивчення психіки, а також практичних навичок психологічної діагностики та консультування для роботи в сферах спеціальної освіти та психології.

ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРОЄКТУВАННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В СПЕЦІАЛЬНІЙ ТА ІНКЛЮЗИВНІЙ ОСВІТІ»

2025-07-11T05:55:11+03:00

Освітні інновації та сучасні виклики актуалізують необхідність оновлення програм підготовки докторів філософії зі спеціальності спеціальна освіта. Мета статті: висвітлення ключових аспектів навчальної дисципліни «Методологія та проєктування наукового дослідження в спеціальній та інклюзивній освіті», яка реалізується на освітній програмі підготовки докторів філософії зі спеціальності 016 Спеціальна освіта / А6 Спеціальна освіта (за спеціалізаціями). Методи дослідження: методи теоретичного аналізу літературних джерел, аналізу нормативно-правових документів для визначення концептуальних основ, цілей і цінностей вищої освіти (рівень доктора філософії) України та інших країн; кейс-стаді та метод узагальнення досвіду викладання та підготовки докторів філософії зі спеціальності 016 Спеціальна освіта в Інституті спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, узагальнення досвіду акредитації освітніх програм під час роботи у складі галузевої експертної ради 01 Педагогіка Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Враховано, що дослідницькі навички формуються не лише через наукові дослідження, а й через різноманітні навчальні активності – від виконання практичних завдань і проєктів до критичного осмислення результатів (наприклад, аналіз літератури, аналіз статистичних даних, підготовку аналітичних звітів тощо). Цьому сприяють, зокрема, наступні форми і методи навчання, що використовуються в процесі вивчення представленої дисципліни: дискусії, мозковий штурм, аналіз ситуацій, аналіз документальних джерел, проєктування, захист творчих завдань, презентації, форуми тощо.

ДИЗАЙН ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА МОДЕЛЬ – ВІД ГІПОТЕЗИ ДО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ

2025-07-11T05:50:55+03:00

У статті здійснено ґрунтовне теоретико-методологічне обґрунтування основних структурних компонентів психологічного дослідження, визначено логіку їх послідовної реалізації, що покликана забезпечити наукову цілісність і верифікованість отриманих результатів. Метою роботи є систематизація ключових етапів дослідницького процесу – від формулювання наукової проблеми, постановки дослідницьких питань і гіпотези до процедур збору, обробки, аналізу та інтерпретації емпіричних даних – з акцентом на забезпеченні методологічної відповідності між дослідницькими завданнями та застосованими методами, а також на досягненні валідних і аргументованих наукових висновків.

Особливу увагу приділено дотриманню базових принципів наукового пізнання, зокрема валідності, надійності, репрезентативності вибірки та внутрішньої логічної узгодженості методів дослідження, що становлять основу якісної емпіричної роботи у психологічній науці. Визначено роль гіпотези як центрального теоретичного конструкту, що структурує дослідницький процес, орієнтуючись на цілеспрямований збір даних, їх інтерпретацію та побудову науково обґрунтованих висновків.

Розглянуто специфіку застосування кількісних і якісних методів аналізу даних, включно зі статистичними процедурами та інтерпретативними підходами, які дають змогу глибше проникнути в природу психологічних явищ. Зроблено висновок, що дотримання структурно-логічної моделі дослідження сприяє розширенню наукового знання, підвищує якість отриманих результатів та забезпечує можливість формулювання прикладних рекомендацій, релевантних для практичної психології. Отже, представлений матеріал поглиблює розуміння методологічних засад психологічного пізнання та є цінним як для дослідників, так і для практикуючих фахівців у галузі психології.

ПІДГОТОВКА ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ У ГАЛУЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2025-07-11T05:50:55+03:00

Стаття розглядає організаційні та змістові аспекти підготовки докторів філософії у галузі спеціальної освіти на базі Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України. Підкреслено, що значущість науки є беззаперечною, адже завдяки їй відбувається накопичення і трансформація знань, необхідних для покращення життя суспільства, розв’язання широкого кола різноманітних проблем і створення нових можливостей. Саме тому вагомого значення набуває наукова освіта як цілеспрямована система творчого наукового мислення в процесі здобуття суб’єктивно й об’єктивно нових знань методами наукового пізнання (проблемними, дослідницькими, проєктно-орієнтованими), динамічними навчальними програмами (Енциклопедія… : 630).

Метою статті є:

– висвітлення важливості підготовки високопрофесійних наукових кадрів за рахунок навчання в аспірантурі, зокрема Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України;

– з’ясування можливостей варіативного подолання наслідків сучасних викликів, які постали як перед самим структурним підрозділом, так і аспірантами зокрема;

– проведення структурного аналізу робочої програми навчальної дисципліни «Логопсихологія», її ролі в освітньому процесі підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти.

Під час написання статті нами використовувались теоретичні методи, зокрема опрацювання наукової психолого-педагогічної джерельної бази, аналіз спостережень упродовж періоду лекційно-викладацької та практичної діяльності, систематизація результатів проведеного анкетування серед здобувачів освітньо-наукового рівня вищої освіти.

Акцентовано, що академічною спільнотою Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розроблено оновлені освітньо-наукові програми «Спеціальна педагогіка» (спеціальність А6 Спеціальна освіта (за спеціалізаціями) та «Спеціальна психологія» (спеціальність С4 Психологія) (2025), згідно з якими створено робочі програми основних і вибіркових навчальних дисциплін. Однією з таких дисциплін є логопсихологія – перспективна галузь спеціальної психології, відносно молода психологічна наука (Конопляста, Сак, 2010 : 8). У статті зазначено мету і завдання курсу логопсихології для аспірантів, презентовано тематику програми дисципліни, специфіку оцінювання навчальних досягнень, окреслено бінарні методи викладу інформації, деталізовано методи стимулювання та підвищення мотивації до навчання.

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

2025-07-11T05:50:54+03:00

У статті проаналізовано сучасні технології вивчення мовленнєвого розвитку дітей з позицій психолінгвістичного підходу, розробленого і впровадженого Соботович Є.Ф. та її науковою школою, відповідно до якого ставиться акцент на взаємозв’язок мови, мовлення, мислення та когнітивної діяльності дитини в онтогенезі.

Репрезентовано психолінгвістичний аналіз особливостей мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами (ООП) в лексико-граматичній ланці. Метою дослідження є виявлення механізмів засвоєння лексичних і граматичних структур у дітей з мовленнєвими порушеннями та визначення їхнього впливу на розвиток когнітивної сфери і комунікативної компетентності. Описано результати емпіричного дослідження, яке виявило характерні труднощі у формуванні лексичних і граматичних навичок, їх взаємозв’язок з когнітивними процесами.

Інтерпретація результатів здійснювалася на основі психолінгвістичних моделей породження мовлення з урахуванням особливостей розвитку лексики та граматичного оформлення висловлювань. Представлено детальні результати дослідження, які засвідчили наявність труднощів у дітей: обмежений словниковий запас, порушення в доборі слів, спрощення синтаксичних конструкцій, граматичні помилки в узгодженні слів. Ці особливості корелюють із дефіцитами когнітивних процесів – слухової уваги, вербальної пам’яті, категоризації понять. Встановлено, що порушення мовлення суттєво впливають на загальний розвиток дитини, її пізнавальну активність, комунікативні навички.

У статті зазначається, що недостатня сформованість мовної компетенції у дітей з ООП постає серйозною перешкодою для опанування ними навичок спілкування рідною мовою, призводить до появи численних помилок в усному, а потім і в писемному мовленні під час навчання у початковій школі, стає причиною відставання у засвоєнні предметів мовного циклу, а також цілісної системи шкільних знань. Виникнення труднощів у мовленнєвому розвитку дитини гальмує її соціальний розвиток в цілому.

Висновки дослідження підкреслюють необхідність створення спеціально організованого корекційно-розвиткового простору для дітей з ООП. Отримані результати може бути використано для створення спеціальних навчальних матеріалів, логопедичних програм і дидактичних стратегій, спрямованих на розвиток мовлення і мислення в умовах спеціального та інклюзивного навчання.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ТА ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ» ЗДОБУВАЧАМ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-07-11T05:50:53+03:00

У статті розкрито актуальні аспекти оновлення освітньо-наукових програм «Спеціальна педагогіка» та «Психологія» відповідно до затвердженого Стандарту вищої освіти України для третього (освітньо-наукового) рівня. Особливу увагу приділено розробленій навчальній дисципліні «Сучасні технології навчання та підтримки дітей з порушеннями інтелектуального розвитку», яка є інтегрованою для здобувачів наукового ступеня доктора філософії за двома спеціальностями – спеціальна освіта та психологія.

Окреслено мету, завдання, структуру та зміст курсу, спрямованого на формування фахових, загальнопредметних, дослідницьких і педагогічних компетентностей. Дисципліна охоплює вивчення інноваційних підходів до навчання, корекційно-розвивальної підтримки, використання цифрових технологій, розроблення індивідуальних освітніх планів та моніторинг ефективності педагогічних стратегій. Підкреслено важливість міждисциплінарного підходу, індивідуалізації освітньої траєкторії та інтерактивного навчального середовища для формування професійної зрілості здобувачів.

Стаття також висвітлює методичні аспекти викладання дисципліни. Аналізуються особливості організації навчального процесу, що ґрунтується на інтеграції міждисциплінарних підходів, застосуванні інноваційних педагогічних технологій та цифровізації освіти. Особливу увагу приділено формуванню компетентностей здобувачів у сфері адаптації та впровадження сучасних методик корекційної педагогіки, розвитку наукової самостійності, критичного мислення та дослідницьких навичок. Окремо висвітлено роль інтерактивних методів, таких як кейс-стаді, проєктна діяльність, дискусії та ігрові технології, у формуванні практичних умінь та професійної майстерності майбутніх педагогів. Практичні заняття, зокрема моделювання педагогічних ситуацій та розробка корекційних програм, підкреслюють значущість адаптації навчального матеріалу до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Результати дослідження сприяють удосконаленню освітніх програм і методик підготовки докторів філософії у галузі спеціальної освіти та психології.

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ВИЩОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ. НАВЧАЛЬНИЙ КУРС «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ ОСІБ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ»

2025-07-11T05:50:58+03:00

Одним з напрямів діяльності Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України є підготовка фахівців вищого кваліфікаційного рівня. Наявність широкої палітри вибіркових дисциплін надає можливість формувати індивідуальні освітні траєкторії аспірантів через вибір навчальних курсів в обсязі, передбаченому законодавством. Метою вибіркової навчальної дисципліни «Психолого-педагогічна діагностика розвитку осіб із порушеннями слуху» є формування у здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії (аспірантів) фахових компетентностей, які забезпечують здатність створювати та адаптувати діагностичні методики відповідно до мети оцінювання, виявляти особливі освітні потреби осіб із порушеннями слуху, аналізувати результати комплексного психолого-педагогічного дослідження розвитку дитини, планувати організацію освітнього середовища та необхідного супроводу, застосовувати результати під час виконання завдань науково-дослідної та прикладної діяльності. Мета статті: презентувати основні аспекти навчальної програми підготовки фахівців вищого кваліфікаційного рівня «Психолого-педагогічна діагностика розвитку осіб із порушеннями слуху». Основними методами визначено: теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми психолого-педагогічного діагностування розвитку дітей з порушеннями слуху; аналіз нормативно-правових документів, матеріалів платформи автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів (АС «ІРЦ»), що забезпечує функціонування єдиного інформаційного середовища у сфері інклюзивного навчання; узагальнення практичного досвіду корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями слуху. У навчальному курсі розкрито сутність основних понять, концептуальні положення та підходи щодо психолого-педагогічної оцінки основних сфер розвитку дитини, особливості організації діагностичних процедур, узагальнення результатів та визначення рекомендацій педагогам та батькам.

РОЛЬ ПСИХОЛОГА У ПІДТРИМЦІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ РОДИН З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД

2025-07-11T05:50:57+03:00

У статті висвітлено актуальність проблеми підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в умовах повномасштабної війни в Україні, зокрема родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Авторки акцентують увагу на множинній вразливості таких сімей, яка обумовлена не лише вимушеним переселенням, а й психологічною травматизацією, соціальною ізоляцією та складнощами з доступом до освітніх і медичних послуг. Центральною фігурою підтримки в цьому контексті виступає психолог, чия діяльність виходить за межі традиційного консультування і передбачає координацію міждисциплінарної взаємодії, фасилітацію командної роботи, участь у створенні індивідуальних освітніх маршрутів та підтримку батьків у кризових станах.

У статті проаналізовано функціонал психологів у різних сферах – освітній, медичній та соціальній – та підкреслено необхідність узгодженої співпраці між фахівцями. Розглянуто ключові виклики та принципи побудови ефективної міжпрофесійної команди. Акцент зроблено на важливості індивідуального підходу до кожної родини, врахування психоемоційного стану батьків і дитини, а також розвитку стресостійкості й батьківської компетентності. Подаються рекомендації щодо вдосконалення підготовки психологів, організації системної взаємодії в громадах та методичного супроводу ВПО-родин.

Стаття сприяє глибшому розумінню ролі психолога у сучасних соціально-гуманітарних умовах та обґрунтовує ефективність міждисциплінарного підходу як ключового чинника комплексної підтримки родин з дітьми з ООП.

АРТ- ТА МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ АДАПТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

2025-07-11T05:50:52+03:00

У статті проаналізовано психокорекційний потенціал інтерактивних технологій, зокрема арт-терапевтичних засобів і сучасних медіатехнологій, у подоланні дезадаптивної поведінки дітей з особливими освітніми потребами. Теоретично обґрунтовано, що трансформація сучасного освітнього простору потребує нових підходів до психолого-педагогічного супроводу учнів, особливо тих, хто має розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). В умовах соціальних викликів спостерігається зростання кількості дітей із порушеннями саморегуляції, поведінковими розладами, труднощами концентрації та емоційною нестабільністю, що актуалізує потребу у впровадженні інноваційних психокорекційних стратегій.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування можливостей арт-терапії та медіатехнологій як інструментів формування адаптивної поведінки у дітей і підлітків з особливими освітніми потребами, зокрема з РДУГ. Акцент зроблено на інтеграції художньо-терапевтичних методів (малювання, казкотерапії, музикотерапії, театротерапії) із цифровими ресурсами: інтерактивними іграми, відеозворотним зв’язком, мультимедійними платформами та мобільними додатками.

Результати дослідження підтвердили, що традиційні педагогічні підходи, орієнтовані переважно на вербальне навчання, дисциплінарний контроль та стандартизовані освітні методики, виявляються недостатньо ефективними для формування стійких моделей адаптивної поведінки у дітей з особливими освітніми потребами (ООП), зокрема з розладом дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). Такі підходи часто не враховують нейропсихологічні особливості цих дітей, їхню потребу у візуальній підтримці, сенсорній стимуляції, частому зворотному зв’язку та гнучких формах подання матеріалу. У цьому контексті інтерактивні технології, поєднані з арт-терапевтичними методами, виявляються значно ефективнішими, оскільки вони створюють динамічне, креативне, безпечне середовище, в якому дитина має змогу вільно самовиражатися, експериментувати з поведінковими моделями, емоційно розвантажуватися та отримувати позитивне підкріплення за соціально прийнятні реакції. Використання цифрових ігор, мультимедійних тренажерів, відеозворотного зв’язку та художніх технік сприяє розвитку ключових компонентів емоційного інтелекту (розпізнаванню, вираженню, регуляції емоцій), покращенню здатності до самоконтролю, підвищенню навичок комунікації, а також мотивації до навчальної діяльності. Інтеграція таких засобів в освітній та терапевтичний процес дає змогу реалізовувати індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її потреби, темп розвитку та зону найближчого розвитку. Зроблено висновок про доцільність комплексного використання арт- і медіатехнологій у психолого-педагогічному супроводі дітей з РДУГ як ефективного інструменту їхньої соціокультурної адаптації, інтеграції у шкільне середовище та поступового формування внутрішньої мотивації до конструктивної поведінки в інклюзивному освітньому просторі.

ТЕХНОЛОГІЗАЦІЯ В ОСВІТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

2025-07-11T05:51:04+03:00

У статті представлено бачення технологізаційного конструкту в освіті дітей з ООП на сучасному етапі впровадження інклюзивної парадигми в освітній системі України. Він є підмурівком, що структурує прийняття ідей інклюзивності, розуміння механізмів організації безбар’єрного освітнього середовища, а також побудови стратегії діяльності всіх ключових суб’єктів. Сучасний інструментальний кейс, спільний для дуальної української системи освіти дітей з ООП, органічно охоплює педагогічні, психологічні, специфічні корекційні та багато інших дотичних технологій, які автори статті групують на кілька взаємообумовлених та взаємопроникаючих комплексів: технології соціокультурного перетворення; технології менеджменту системи освіти/управлінські технології; технології співпраці/взаємодії; технології супроводу/сервісної підтримки; технології асистування/тьюторської підтримки; технології викладання/навчання. У статті для прикладу подано узагальнене бачення технологічного комплексу супроводу та сервісної підтримки, представлено основні тенденції та окреслено перспективи розроблення інструментарію в межах окремих актуальних векторів.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН: ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ

2025-07-11T05:51:06+03:00

У статті розкрито актуальні аспекти оновлення освітньо-наукових програм «Спеціальна освіта» відповідно до затвердженого Стандарту вищої освіти України для третього (освітньо-наукового) рівня. Мета статті: висвітлення ключових аспектів навчальної дисципліни «Технологія викладання фахових дисциплін», яка реалізується на освітній програмі підготовки докторів філософії зі спеціальності А6 Спеціальна освіта (за спеціалізаціями).

Окреслено мету, завдання, структуру та зміст курсу, спрямованого на формування фахових, загальнопредметних, дослідницьких і педагогічних компетентностей. Дисципліна охоплює сучасну методологію, концепцію вищої освіти, ознайомлює здобувачів з різними технологіями, методами, принципами, засобами, прийомами викладання фахових дисциплін спеціальності А 6 Спеціальна освіта, озброює вміннями застосовувати їх у майбутній організаторській, навчально-виховній, науково-дослідницькій діяльності.

Підкреслено важливість міждисциплінарного підходу, індивідуалізації освітньої траєкторії та інтерактивного навчального середовища для формування професійної зрілості здобувачів.

Автором висвітлено методичні аспекти та дієві практики викладання означеної дисципліни. Аналізуються особливості організації навчального процесу у вищій школі, що ґрунтується на інтеграції міждисциплінарних підходів, застосуванні інноваційних педагогічних технологій та цифровізації освіти. Особлива увага приділяється формуванню компетентностей здобувачів у в контексті компетентнісного підходу, як сукупності загальних принципів визначення цілей, добору змісту освіти, організації освітнього процесу, оцінки результатів навчання.

Окремо представлено практику реалізації дисципліни, формування навичок проєктування, організації та аналізу педагогічної діяльності. Практичні заняття, зокрема моделювання педагогічних ситуацій та планування навчальних занять, підкреслюють значущість відбору сучасного навчального матеріалу до індивідуальних потреб студентів. Акцентовано увагу на використанні інтерактивних навчальних засобів для побудови технологій навчання.

Підкреслюється важливість дисципліни у формуванні практичних умінь та професійної майстерності майбутніх педагогів.

Результати дослідження сприяють удосконаленню освітніх програм і методик підготовки докторів філософії у галузі спеціальної освіти.